Англійка, що добре знала московську мову, вирішила летіти на самий Новий рік, 31 грудня додому в Лондон Аерофлотом. Усе ж таки Аерофлотом дешевше за британські компанії. Прийшла до залі VIP — то була друга половина дня — а там, за реєстраційною стійкою, сидить у дошку п’яна адміністратор. Адже то, нехай там як, 31 грудня! До того ж, час уже пополудні. Англійка, звичайно, обурилась:
— Ви ж п’яні!
Москалька їй відповідає по-тамтешньому:
— На а тобі то що з того?
— Я буду скаржитись!
— Кому? Тебе проводити до начальника?
— Так, проведіть.
Прийшли в кабінет до начальника. А там за накритим столом-поляною сидить начальник — і так точно в дошку п’яний. Із краваткою накриво й піджаком, застібнутим не на той ґудзик. Англійка, с почуттям не властивим північним народам, аж зойкнула:
— Як? І ви п’яні?!
— Я п’яний?! — щиро здивувався начальник, — та ви ще екіпаж не бачили, з яким ви полетите!
[…] Чому? — Я не знав, що вона мертва. Я подумав, що вона — англійка. Попередній анекдот […]