Краса неодмінно врятує світ, але щоби вона це зробила, треба трі-ішечки прийняти горілки.
підтримка в анекдотах
Оживлятор
Похорон. Зима, міцний мороз, свище вітер.
Двоє українців несуть труну свого товариша.
— Миколо, горілку будеш?
— Давай.
— А Петро буде?
— Та він же мертвий!
— Що такий мертвий, що й не вип’є?
Низький старт
Білявка: — Коли я починала свою кар’єру, я не мала нічого, окрім власного розуму!
— Так, нині багато хто починає з нуля.
Платити треба
Новоафонська печера. Гід показує групі туристів різноманітні переходи й приміщення. В одній із заль туристи бачать два кістяки. Туристка звертається до гіда:
— Звідки тут ці кістяки?
— Вони хотіли оглянути печеру без допомоги гіда!
І знову здрастуйте!
Що ж, даруйте – невеличка перерва вийшла. Як казав один авторів колишній знайомий: річ у тім, що я пішов… пішов і не вернувся. Так буває. От і з автором щось подібне трапилось. Невеселе у нас тут життя, депресивне. То ж таким і був первісний задум автора – додати в те життя бодай трішки, бодай крихітки… Читати далі »
Запопадливість
Зустрічаються два приятелі:
— Ти, я чув, машину купив?
— Так, така добра річ, тепер усе встигаю. Уявляєш, сьогодні за день встиг змінити масло, купити нові покришки, поїхав на авторинок за крилами, зганяв у автосервіс, змінив крила, заїхав ув автомагазин за "Тосолом". І як би я все це без машини встиг?
По той бік добра і зла
Уряд не підтримує добра половина населення. Годі казати про злу…