Що ж, даруйте – невеличка перерва вийшла. Як казав один авторів колишній знайомий: річ у тім, що я пішов… пішов і не вернувся. Так буває.
От і з автором щось подібне трапилось. Невеселе у нас тут життя, депресивне. То ж таким і був первісний задум автора – додати в те життя бодай трішки, бодай крихітки радости… Бо якось так, ледь не сама собою, склалася в автора колекція анекдотів, то чого їй пилитися на дискові – вирішив викласти в мережу, присмачити заголовками – може то й ще кому настрій поліпшить. І ніби все було нівроку, та от – упав. Тому перерва.
Але що ж – нема на те ради: Скільки разів упав – стільки підводься. Або як казав покійний Лобановський: “То ж вип’ємо за успіх в нашій безнадійній справі”.
Тож, продовжуймо. Шоу триває. І знову здрастуйте!