Судять грузина за вбивство сусіда. Суддя каже: — Підсудний, розкажіть, як це сталося.
Грузин каже: — Приходжю я, значит, додому. Дивлюся, двері відчинені. Бачу, мій сусид мою жинку обнімає. Я хапаюсь за кинджал, але потім згадую: адже я також його жинку обіймав! Дивлюсь далі: мій сусид мою жинку роздягає! Я хапаюсь за кинджал, але потім згадую: я ж також його жинку роздягав! Дивлюсь далі. Мій сусид мою жинку валить на лижко! Я хапаюсь за кинджал, але потім згадую: я ж також його жинку валив на ліжко…
Суддя (стомлено): — Коротше, підсудний, за що ви вбили вашого сусіда?
Грузин (обурено): — Так ось, я свій член об його занавіску не витирав!
[…] така картина: на полу валяються чотири напівмертвих грузина, п’ятий стоїть перед дівчиною навколішки: — Дивчина! […]