політика в анекдотах

Америка веде дві війни — з тероризмом і з ожирінням.
Особливий успіх — коли трапляються жирні терористи.

У київську псіхіятричну лікарню з вулиці доправили двох пацієнтів. Один видавав себе за Наполеона, а инший — за Бродського. Після огляду виявилось, що перший із них — псих, а другий — справді Бродський. (ЗІ: Кляті москалі розповідали свого часу той анекдот про Жириновського, але все тече, все змінюється… і взагалі, от ми їм що дамо… Читати далі »

Дивлячись на Буша-молодшого, мимоволі замислюєшся: то Буш-старший виростив сина чи таки дерево посадив?

“Прем’єр-міністру України Віктору Федоровичу Януковичу від прем’єр-міністра України Віктора Федоровича Януковича заява.
Я, Віктор Федорович Янукович, 19… року народження, прошу звільнити мене від виконання обов’язків прем’єр-міністра України.
Дата. Підпис”.
Уважно розглядає папір, наливає ще чарку, випиває.
Секунду думає й пише під заявою: “Відмовити”.

Стоїть Янукович перед дзеркалом, милується й примовляє:
— Я чмо!… Я чмо!…
Іззаду підходить референт:
— Вікторе Федоровичу, не чмо, а мачо… Див. також трилогію Янукович – наркоман-збоченець?

— Моня, ви чули, Тімашенка каже, що в неї є план!
— Хай передасть Януковичу — а то цей йолоп його в Інтернеті шукає…

Ідуть два бомжі на смітник. Підходять, дивляться, а там Янукович щось копирсається.
Бомжі: — Ну ніфіга сєбє! Янукович, тобі що, імпічмент оголосили?
Янукович: — (роздартовано) Не заважайте! Я добираю кадри для уряду.

— Рабинович, ви пам’ятаєте слова Ющенка: “Уряд набрався кредитів, як сучка бліх”?
— Таки так, Ізю, сучка нова, а бліх усе більше!