Сидять двоє ув’язнених, один иншого запитує:
— Тебе за що посадили?
— Я намалював комікс, де написав, що наш президент — дебіл.
— І за якою статтею — хуліганство чи екстремізм?
— Ні, за статтею — розголошення державної таємниці!
політика в анекдотах
Державна зрада
Безумовний рефлекс
Казахи, дізнавшись від Путіна, що вони — “русский мир”, прищурились ще сильніше.
Хай живе Ізраїль!
Ой, насправді, сіоністи й антисеміти мають багато спільного.
І, таки так, і ті й инші хочуть, щоби жиди жили в Ізраїлі.
Не супермен
Пригадується, коли Рейган, президент США, був поранений унаслідок замаху, наступного дня в телеєфірі прозвучала його дотепна репліка: мовляв, вибачте, не зміг ухилитись від кулі, вік уже не той. Для мене в цій фразі не тільки тонкий гумор, але й повага до своїх громадян.
З Хаит: “Здравствуй, родная вражеская страна!”…
Летючий совок
СССР. На великому заводі виступає лектор, який розповідає про недалеке прекрасне майбутнє. “Через п’ять років, товариші, кожна совєцька родина матиме власний автомобіль. (Оплески.) А через десять років, товариші, кожна родина матиме свій літак!” Голос із зали: “Товаришу лектор, а навіщо ж кожній родині літак?” “Поясню на прикладі, — каже лектор. — Уявіть собі, що ви… Читати далі »
Савєцкая власть
За комунізму людина йде до магазину за продуктами з метою задоволення своїх потреб. На дверях магазина вона бачить оголошення: “Сьогодні потреби в маслі не буде”.
Сила уяви
Нарада в рашистському кабінеті міністрів:
— Після заборони на ввезення европейських товарів і скорочення постачання газу — рубль подешевшав на 30%, біржові індекси впали на 40%, а ціни в магазинах зросли в півтора рази…
— Це якщо нас так зачепило, то уявіть собі, яка катастрофа нині в Европі!
Час єднатись
Помирає старий бандерівець. Навколо скупчились усі його родичі, слухають заповіт:
— Хлопці, бережіть Путіна!
— ?
— Ненависть до Путіна — єдине, що об’єднує Україну!
Вдало з’їздив
Приїхав Путін таємно в Новоросію подивитись, що там відбувається. На першому ж перехресті в нього відібрали “Мерседес”, набили писок і викинули в кювет. “Свої”, — з полегшенням подумав В. В.
І знову розчарування
— Путен в морге.
— Що?
— Гутен морген!
— А… причулося.