Весна. Вулицею йде красива дівчина з шикарною груддю. Біля казино стоїть неголений понурий невиспаний чоловік.
— Дівчино, дівчино, зачекайте! Розумієте, я знаю, що моє прохання може видатись вам безтактним, але зрозумійте мене: весна, мені щастило всю ніч, я виграв купу грошей, виходжу — а тут ви! Дозвольте мені вкусити вас за груди! Я розумію,… Читати далі »
одяг в анекдотах
Прицінився
Я скоро
— Мамо, мамо! — сказала задихана Червона Шапочка. — Коли я йшла до бабусі через ліс, там дроворуби, побачивши мою червону шапочку, почали до мене чіплятись і сексуально домагатись!
Мама, приміряючи доньчину червону шапочку:
— Угу, дроворуби, кажеш… Сиди поки дома! Мама скоро!
Критерій справжньости
Справжній чоловік має прокидатися з думкою: “О, боже, моїй жінці нічого надягти…”.
Чому шахи краще за секс?
Важливе питання. Та тому що:
1. Вам не треба купувати квіти й цукерки, перше ніж ваш партнер погодиться сісти за шахівницю.
2. Ви можете грати в шахи одягнутий.
3. Ви можете грати в шахи прилюдно.
4. Ніхто не заперечить, якщо ви захочете зіграти в шахи з людьми вашої статі.
5.… Читати далі »
Не ті гроші
Одного разу Семен Маркович повернувся з роботи раніше й побачив, як Роза виймає з двох великих пакетів купу нових лахів.
— Шо це, Розо, ти ж казала, шо в нас уже немає грошей навіть на пожерти?!
— Сьомо, не хвилюйся, це не на ті гроші, яких у нас немає!
Без трусів
Їдуть якось Гогі й Гіві на машині гірською дорогою. Раптом бачать, на узбіччі дівчина “голосує”. Зупиняються вони, запитують:
— Чого тобі треба, красуню?
— До міста підвезете? — усміхається дівчина.
— Вай! Так це 40 кілометрів їхати! — вигукує Гогі, — До того ж нам не цією дорогою.
— Зачекай Гогі!… Читати далі »
Сімейне щастя
Щасливе сімейне життя — це коли дивишся на привабливого хлопця, про проходить повз тебе, дивишся й думаєш: “Класна в нього куртка, треба таку ж чоловікові купити!”
Складно з жінками
Жінок не зрозумієш, блін: вона з радістю розповідала, що купила ці трусики спеціально для мене; але потім розлютилася, коли я їх надягнув.
Чарує
Я відразу зрозумів, що переді мною незвичайна дівчина. Навіть не можу зразу сказати, що наштовхнуло мене на таку думку.
Чи томик Бальмонта в її руці, чи то млосна імла в синіх бездонних очах, чи враження цілковитого зречення від суєтного світу навколо, чи бюстгальтер, надягнений поверхи пальта…
У чому річ?
— А чому це на мене так усі дивляться? Може, сукня занадто відверта?
— Не знаю, Андрію, не знаю…