короткі анекдоти в анекдотах

Погодився

— Підсудний, вас звинувачують у тому, що ви назвали громадянина Петренко дурнем. Це правда?
— Це щира правда, але я цього не казав.

Телефоную кумі: — Не хочеш зайти до мене на чай?
Вона: — Ти якось дивно вимовляєш слово коньяк.

— Алло, поліція. Допоможіть, мене грабують!
— Зараз до вас приїдуть. Ви де?
— Я вдома. Вивчаю нову квитанцію на квартплату!

Статистик потонув, переходячи річку, середня глибина якої складала тільки один метр.

Відповідальність за встановлення в Москві пам’ятника київському князю взяв на себе “Правий сектор”, показавши тим, що Київ ставить хрест на Москві.

Він: — У нашій сім’ї куховарити буду я!
Вона, собі під носа: — Я так і знала, що рожати доведеться мені…

З точки зору долі совість — найбільший скарб. Зазвичай, якщо комусь дається совість, більше не дається нічого.

Як доросла, самостійна, незалежна жінка, я хочу лягти на підлогу й ридати, доки все не стане так, як я хочу.

Кранівник Петренко з висоти 30 метрів упустив пляшку горілки. Але, на щастя, вона не розбилась. Бо знизу її зловив засапаний і переляканий Петренко.

У нашій школі був такий суворий завуч, що одного разу викликав до школи батьків фізрука й трудовика.