Чоловік: — Люба, це ти щось готуєш чи знову кіт десь насрав?
їжа в анекдотах
Героїня
Дівчина з маленькими цицьками — лікареві:
— Як мені сформувати бюст?
— Спеціяльною дієтою. Спочатку два дні їсте самі салати. Потім три дні сидите на самому кефірі. Далі п’ять днів — на самому трав’яному чаї. Після цього шість днів п’єте тільки воду. Потом дев’ять днів… Потім сорок днів… Потім роковини… І нарешті новий… Читати далі »
Нарко-будні
Даша Пряманоґафа: навіть не знаю, настрій – лайно, вже цілий день! Навіть морозиво й шоколад не помогли, в хід пішла важка артилерія: вино й мильні бульбашки.
Нагадування
— У мене на монітор приклеєний папірець із надписом "курка".
— Це про щось говорить?
— Про те, що ця курка на кухні однаково згоріла.
Долбо-травма
Білявку запитують:
— А чому це в тебе рука забинтована?
— Та вчора дятла з долоні годувала.
Москальське сало
Москва. Ніч. Вулицею бредуть два ведмеді. Один учить иншого:
— Консервну банку краще вибирати з блимавкою. Там м’ясо масніше.
Чим багаті…
Василь каже: — Я доброї горілки принесу на пікнік.
Арчіл: — Я шашлик посмажу, винограду принесу!
Рабинович: — А я брата приведу. Він анекдоти так розповідає – пальчики оближеш! Поцуплено з Байки и анекдоты от Рабиновича
Пояснення
Сидить чоловік на дачі. Добре! Дивитися — на дереві яблуко висить. Гарне!
Зірвав, сіл на лавку. А навколо — така краса! Дай но, думає — з’їм яблучко…
Аж раптом земля як задвигтить — гуркіт, шум, пил. Розвергається земля, з розламу вилазить величезна Дупа, ковтає яблуко й ховається під землю.
І… Читати далі »
Абстрактні анекдоти
Нещодавно блукаючи Мереживом у пошуках одного малюнка, переглядав ділянки з анекдотами й надибав добірку дуже… мм… своєрідних анекдотів. Називались вони там “абстрактні анекдоти”. Що ж, їх таки справді варто виділити в окрему категорію. Суть у тих анекдотах у тому, що вони починаються абсурдом, продовжуються иншим абсурдом, а завершуються ще більшим абсурдом, порівняно з яким тьмяніють… Читати далі »
Гігієна
Цирк. Конферансьє оголошує: — Смертельний номер! Іван Павідлаф буде їсти гімно! Виходить чоловік у чорному плащі й чоботах. Світло згасає. Барабани. З-поза лаштунків виносять накритий кришкою горщик. Актор знімає кришку, зазирає всередину, кривиться, закриває кришку, віддає горщик і йде за лаштунки. Конферансьє: — Іван Павідлаф їсти гімно не буде! Там волосина!