З життя лікарів.
Як завжди підпилий патологоанатом заходить у гості (у відділення) до свого однокурсника анестезіолога, й між ними відбувається такий діялог:
Анестезіолог: — Ходімо, я тобі покажу своїх пацієнтів, вони скоро стануть твоїми.
Патологоанатом: — Нє-є, гик! Я твоїх пацієнтів боюсь! Вони ворушаться!
розмова в анекдотах
Головне — спокій
Козли й архі-козли
Їдуть менти в Уазику, ззаду цапа везуть.
На вулиці дощ, мряка. Дивляться на зупинці батюшка стоїть. Змок увесь. Менти зглянулися на нього, вирішили підвезти, а заразом і поприколюватись.
Сів батюшка в машину, подякував і запитує:
— А куди це ви, хлопці, цапа везете?
Ті відповідають:
— Та в духовну семінарію… Читати далі »
Ідентифікація
Сперечаються дві білявки.
— Це він!
— Не він!
— Він!
— Не він!
— Ходімо спитаємо…
Підходять.
— Скажіть, це ви?
— Так, це я.
Одна — иншій:
— Я ж тобі казала!
Головне — терпець
Приходить чоловік у зоомагазин:
— Маєте щось таке, щоб уміло розмовляти?
— Так! Говірна стонога.
Приходить додому, нагодував її й каже:
— Гуляти підемо? — Та мовчить.
— Гуляти йдемо чи ні?! — знову мовчить.
Чоловік розгнівано кричить:
— Шахраї! Надурили! Яка ж ти в ката говірна… Читати далі »
Самі вині
Звертається чоловік до бога: — Господи, чому всі дівчата ніжні, милі, ласкаві, а всі жінки паскуди й курви?!
Господь відповідає: — Бо дівчат створюю я, а жінками їх робите ви…
Сказилися!
Розмовляють двоє автодорожників:
— Чуєш, Петре, нашу дорогу, на ту, пригадуєш, що ми минулого місяця ремонтували, знову роздовбали!
— Блін! Вони що, по ній на машинах їздять, чи що?
Схаменися!
— Ой, Петре, ти знаєш, я розлучаюсь зі своєю жінкою. Вона вже пів року зі мною не розмовляє.
— Та ти що, Миколо, отямся! Де ти ще знайдеш таку дружину?
І жыть — ПаРашо!
Діялог в Одесі:
— Сьома, як ви собі думаєте: ВікторФьодрич не ображається на анекдоти о себе?
— Звичайно ж ні — він їх просто не розуміє!
(За вікном грає Вєрка Смєрдючка: — “ПаРашо! Фсьо будєт ПаРашо! Фсьо будєт ПаРашо, я так і зна-аю…”)
Потрійне фіяско
— Здраствуйте, Ватсоне, — сказав Гольмс, сидячи в присмерках кімнати біля каміну, що потріскував дровами, й попихкуючи своєю улюбленою люлькою. — Я бачу на вулиці чудова суха погода?
— Навпаки, Гольмсе, — відказав Ватсон. — Іде дощ і дуже бридко. Якщо ж ви про те, що в мене чисті туфлі, то я перезувся в… Читати далі »
Свій-чужий
— Алло, покличте Мойшу до телефону.
— У нас Мойші немає!
— Що ви мені голову дурите?! Покличте Мойшу до телефону!
— Я вам, кажу — в нас Мойші немає!
— Це телефон 4-10-52?
— Так.
— То що ж ви мені баки забиваєте?! Покличте Мойшу до… Читати далі »