Справляючи молитву, жиди повинні не переривати її розмовами на побутові теми. За потреби можна зробити лише німий жест.
Рабинович, будучи в відрядженні, пізно в вечері приходить у готель і просить його поселити. Але залишилось одне-єдине місце, та й те в двомісному номері, де вже поселився Шлемензон.
Рабинович входить у номер. Шлемензон якраз справляє… Читати далі »
Рабинович в анекдотах
За сумісництвом
Рецепт після чаю
Рабинович проводжає Цилю.
— Ой, ви так довго мене проводжаєте; може, зайдете до мене чаю випити?!
— Добре, зараз тільки загляну в аптеку, чогось до чаю куплю.
Дискомфорт
— Ой, Рабинович, ви вже влаштувалися в себе в Одесі?
— І таки — так, ні, ще працюю.
Розмежував
— Ой, Рабинович! Поясніть мені, нарешті, чим відрізняється хабар від корупції?
— І таки — так, все просто: хабар — це коли взяли й зробили, а корупція — коли взяли, але не зробили. І з такою виразкою на тілі суспільства треба нещадно боротися!
Незрівняна Одеса
— Рабинович, ви чули, яка паніка була вчора на Нью-йоркській біржі?
— А шо там сталося?
— Доляр упав.
— Ха! і це ви називаєте “паніка”, й я вас слухаю? Та ви знаєте, яка паніка була торік на Привозі, коли в Міши Фрідмана впало з кишені відразу два доляри?!
Наївний жид
Рабинович приїхав у Москву. Таксі, що проїздило поруч, хляпнуло на нього брудом. Він стоїть і обурюється:
— У нас ув Одесі, якщо таксист випадково обіллє вас брудом, то неодмінно зупиниться, вибачиться, відвезе до себе додому, попре й почистить одяг, пригостить вином…
— І часто з вами таке траплялось? — питають у нього.… Читати далі »
Золотий стандарт
— Громадянин Рабинович, нам відомо, що ви маєте золото.
— На й що?
— Треба здати.
— Сара, золотце, за тобою пришли.
Кляті совки
Телеграма: “Москва, Кремль, Леніну. Товаріщ Ленін, помогіте бідному єврею. = Рабинович”.
Наступного дня Рабиновича викликають куди треба: — Та ви що, з глузду з’їхали? Ви що, не знаєте, що Ленін давно помер?
— Ну так, у вас завжди таке: якщо вам треба, то він вічно живий, а якщо треба бідному єврею, то він… Читати далі »
Бери вище!
– Ой, Рабиновичу, ви — член партії?
– І таки – так, ні, я — її мозок!
Нема життя
Ніч. Наполегливий грюкіт у двері.
— Хто там?
— Відчиняйте, міліція!
Двері відчиняються.
— Тут живе Рабинович?
— Ні.
— Це ваша квартира?
— Так.
— Ваше прізвище?
— Рабинович.
— Так що ж ти, падло, голову дуриш, що Рабинович тут не живе?
—… Читати далі »