У невеличкому містечку помирає місцевий багатій Рабинович.
Увесь свій великий статок він заповідає двом синам. Але тямущому й працьовитому Ізі залишає саму лише корчму, а непутящому й вічно п’яному Яші — решту.
Рабин, що прийшов навідати присмертного, намагається напутити його до мудрости:
— Це, звичайно, не моя справа… Це твої гроші й… Читати далі »
Рабинович в анекдотах
З розрахунком
На пам’ять
Пам’ятник на одеському цвинтарі.
На плиті пароського мармуру великими золотими літерами вибито:
“ЯКІВ МОЙСЕЙОВИЧ РАБИНОВИЧ”
І трохи нижче — маленькими літерами:
“Своїй дружині — Сарі”.
Вкрали…
Рабинович повернувся з турпоїздки по Франції.
— Ну як там у Парижі? Розповідайте.
— Ну що вам сказати? Пам’ятаєте, в Жоріка на кухні висіла Джоконда?
— Пам’ятаємо, звичайно.
— Так от, тепер вона — в Луврі.
Усюди злодії
Чекаючи на гостей Рабинович попереджає жінку:
— Святковий сервіз можеш поставити на стіл, а срібні ложечки не подавай.
— Яшо, невже ти думаєш, що гості можуть їх украсти?
— Ні, Саро, я таки думаю, що вони їх можуть упізнати.
Визнання
— Рабинович! Ви ухилялись від сплати податків так, як це в суді розповідав прокурор?
— Зовсім ні. Але його схема дуже навіть заслуговує на увагу…
Сила уяви
В одеській школі учні пишуть твір на тему “Якби я мав мільйон, на що б я його витратив?”. Коли до кінця уроку залишається десять хвилин, Моня Рабинович підіймає руку. Вчителька запитує:
— Моню, що ти хочеш?
— Розо Марківна, а можна додати ще сто тисяч?
Делікатне уточнення
— Ой, Рабинович! І, таки так, окрім вас, ваша мама викидні мала?
Перед смертю
— Сарочка, люба, якщо я помру — не сиди вдовою, виходь заміж. Будь щаслива. І нехай той чоловік правильно виховає наших дітей!
— Ой, як ти мене змучив, Рабинович! Нормальний суп! Не хочеш — не їси!
Шаленство
— Сьомо, ти чув, від Рабиновича втекла жінка?
— І як він?
— Ну, тепер він більш-менш заспокоївся, але спершу взагалі ледь зі шкіри не вистрибував із радощів.
Осяяння
— Рабинович, що там таке грюкнуло на кухні?
— Розо, зі мною трапилось осяяння: я бачив майбутнє!
— І що там, у майбутньому?
— Ми купуємо нову цукорницю.