президент в анекдотах

Приїхав Ніксон у Москву, вирішили побігати с Брежнєвим навипередки. Наступного дня в газеті “Правда” виходить замітка: “Учора в Міжнародному забізі Миру брали участь Генеральний секретар ЦК КПСС, Голова Президіуму Верховного Совєта СССР, чотири рази Герой Совєтського Союзу Леонід Ільіч Брежнєв і президент США Р. Ніксон. Товариш Брежнєв прибіг другим, а президент Ніксон – передостаннім”.

Журналісти запитують у Лукашенка:
— Скільки мов ви знаєте?
— Три: рускій, бяларускій і англійскій.
— А скажіть, будьласка, щось англійською!
— Шпрехен зі дойч.
— Так це ж німецька!
— А… ну, значит, читири!

Дивлячись на Буша-молодшого, мимоволі замислюєшся: то Буш-старший виростив сина чи таки дерево посадив?

Стоїть Янукович перед дзеркалом, милується й примовляє:
— Я чмо!… Я чмо!…
Іззаду підходить референт:
— Вікторе Федоровичу, не чмо, а мачо… Див. також трилогію Янукович – наркоман-збоченець?

Ідуть назустріч Ющенко й Янукович, перший — з котловану “Лікарні майбутнього”, другий — з україно-московських перемовин.
Ющенко: — Ці руки нічого не крали!
Янукович: — А ці руки взагалі тільки віддавали, віддавали, віддавали!

Янукович запитує голову СБУ Хорошковського:
— То існує небезпека замаху на мене чи ні?
— Звичайно! Адже кури несуться щодня!

Зустрілись якось Буш із Путіним і вирішили намалювати один на одного карикатури. При цьому вони домовились, що не будуть зображати один иншого нижче поясу. Намалював Путін Буша: одне вухо велике, инше маленьке. Буш його й питає:
— А чому це в мене одне вухо велике, а инше маленьке?
— А то великим вухом… Читати далі »

У розпал Помаранчевої революції 2004 року, коли події розгортались дуже непередбачувано, а іміджу Януковича не могли позаздрити навіть Гітлер і Чікатило, відчай охопив Віктора Федоровича. І він зробив те, що часто роблять люди, які втратили душевну опору: пішов до ворожки.
— Чи стану я таки президентом України? — спитав він.
— Швидше негр… Читати далі »

— Злодій!
— Повія!
— На цьому ми завершуємо передвиборні дебати кандидатів у Президенти України.