Пошук

Також весело

Ну, якщо ви все ще ВКонтактє…

Загрузка...

Одеса в анекдотах

На чорний день

З розмови двох одеситок:
— Розо, навіщо ти стільки цукерок купила?
— На чорний день…
— Ти нівроку таки фразу придумала замість “пожерти вночі”!

На чорний день | Про жінок

Повна емансипація

Медсестра заповнює картку пацієнтки в одеській лікарні:
— Заміжня?
— Так, вдруге!
— Діти є?
— Шестеро. Двоє — від першого чоловіка, двоє від другого, і двоє — особисто мої.

Повна емансипація | Про жінок

На пам’ять

Пам’ятник на одеському цвинтарі.
На плиті пароського мармуру великими золотими літерами вибито:
“ЯКІВ МОЙСЕЙОВИЧ РАБИНОВИЧ”
І трохи нижче — маленькими літерами:
“Своїй дружині — Сарі”.

На пам’ять | ...і жінок, Дебілізми, Жінки й чоловіки

Недогода

— Циля, не роби мені нерви! Ти мене питала цілий місяць за туфлі як у Фіри! Ну, я купив! І тепер ти їх не носиш, бо вони такі ж, як у Фіри!..

Недогода | Подружнє життя

Насправді

Одеський дворик. Одна сусідка до иншої:
— Бела Мойсеївно, а шо це ви вже третій день не лаєтеся з чоловіком? Таки посварилися?

Насправді | Подружнє життя

Перехід у якість

Як кажуть ув Одесі, це дві великі різниці, ну або… три-чотири маленькі.

Перехід у якість | Життя як життя

Саркастично

Одеса. РАГС. Шлюбна церемонія.
— Чи згодні ви, Дора Абрамівно, взяти Соломона Мойсейовича в чоловіки?
— Ні, я тут у фаті й весільній сукні просто так до вас прийшла постояти.

Саркастично | Дебілізми, Шлюб то від злюбу

Викликає цікавість

На Привозі:
— Курки, курки! Парні курки! Дамочко, ідіть сюди! Погляньте, це ж не курка, це — мрія!
— Я вже підійшла. А тепер ви мені скажіть: чим ви годуєте ваших курей?
— А навіщо вам це?
— Як це навіщо? А може, я також хочу так схуднути?

Викликає цікавість | Життя як життя

Приходьте пізніше

Одеса, Привоз:
— А що це ваша риба якась некрасива, бліда?
— А чого ви хочете, мадам? Встала в морі сьогодні зрання, не встигла накраситись…

Приходьте пізніше | Життя як життя

Сила уяви

В одеській школі учні пишуть твір на тему “Якби я мав мільйон, на що б я його витратив?”. Коли до кінця уроку залишається десять хвилин, Моня Рабинович підіймає руку. Вчителька запитує:
— Моню, що ти хочеш?
— Розо Марківна, а можна додати ще сто тисяч?

Сила уяви | ...і гроші, Практичність, Про школу