З життя лікарів.
Як завжди підпилий патологоанатом заходить у гості (у відділення) до свого однокурсника анестезіолога, й між ними відбувається такий діялог:
Анестезіолог: — Ходімо, я тобі покажу своїх пацієнтів, вони скоро стануть твоїми.
Патологоанатом: — Нє-є, гик! Я твоїх пацієнтів боюсь! Вони ворушаться!
лікарня в анекдотах
Головне — спокій
Гарно співає
На прийомі. Лікар:
— Так-с, красуню, роздяглися? Нумо я вас тепер послухаю.
— Ой, цвєтьот калі-і-іна-а-а!
Налякали до смерти
Чоловік телефонує в реанімацію:
— Здрастуйте, як там моя теща Федорик?
— Приготуйтеся до найгіршого…
— Вона що — жива?!
Належним чином
Операція. Хірург — асистенту:
— Скальпель. Тампон. Зажим. Тампон. Зажим. Тампон. Спирт. Усім спирт — пом’янемо…
Важкий диягноз
Досвідчений лікар, оглянувши пацієнта, каже своєму молодому колезі:
— Його треба оперувати, й то негайно.
— А що з ним?
— Рахунок у швейцарському банці.
Доліталася
У кабінет гінеколога несміливо зазирає дівчина:
— Лікарю, можна до вас?
— Ну, заходьте, раз залетіли.
Тільки початок
Жінка рожає первістка. Коли болі посилились, й перейми стали частішими, вона, важко дихаючи, спитала акушерку:
— Найстрашніше вже позаду?
— Мила моя, найстрашніше попереду й триватиме ще років вісімнадцять.
Задарма
Чоловік у лікаря в районній поліклініці:
— Лікарю, допоможіть!
— А яка буде винагорода?
— Ніякої! В нас безплатна медицина!
— У такому разі можу допомогти тільки порадами використовувати лікувальне голодування й уринотерапію.
Особу встановлено
У київську псіхіятричну лікарню з вулиці доправили двох пацієнтів. Один видавав себе за Наполеона, а инший — за Бродського. Після огляду виявилось, що перший із них — псих, а другий — справді Бродський. (ЗІ: Кляті москалі розповідали свого часу той анекдот про Жириновського, але все тече, все змінюється… і взагалі, от ми їм що дамо… Читати далі »
Нафігація в часі
Поліклініка. З кабінету психіятра виходить лікар, зупиняє медсестру й питає:
— Ленцю, яке сьогодні число?
— 12 квітня, день космонавтики. А в чому річ?
— Та я тут із хворим розмовляю, треба перевірити — чи орієнтується він у часі.