Личковий архів
Інтернет-правда
"Головна проблема цитат ув Інтернеті в тому, що люди відразу вірять у їхню справжність". В.І. Ленін
Обновити мумію
Новина: «Єдіная Расія» знову запропонувала винести Леніна з Мавзолею. Вони би ще запропонували Путіна туди відразу покласти. Нехай звикає.
Смерть буржуям!
Іде Ленін, бачить — дівчинка плаче. Він і запитує: — Чого ти плачеш, дівчинко? — Мені мама копієчку дала на хлібець, а я неї загубила! Зглянувся Ленін над дівчинкою й дав їй копієчку. А дівчинка однаково плаче. — Чому ти все ще плачеш, дівчинко? [...]
Цінність
Рабинович везе в Ізраїль портрет Лєніна. — Що це? — питають його на совєтській митниці. — Це не “що”, а “хто”! Це — Владімір Ільіч Лєнін! — Це хто? — питають його на ізраїльській митниці. — Це не “хто”, а “що”! Це — золота рамочка.
Кляті совки
Телеграма: "Москва, Кремль, Леніну. Товаріщ Ленін, помогіте бідному єврею. = Рабинович". Наступного дня Рабиновича викликають куди треба: — Та ви що, з глузду з’їхали? Ви що, не знаєте, що Ленін давно помер? — Ну так, у вас завжди таке: якщо вам треба, то він вічно живий, а якщо треба бідному [...]
Комуно-мощі
Здається гараж на кілька машин у центрі Москви. Червона площа, зручний під’їзд, чистота, порядок, цілодобова охорона. Опудало не чіпати.
Приверзлося
Ранок. Дружина — чоловікові: — Василю, а чому ти мене сьогодні вночі називав Надійкою? — Наталочко, ти не повіриш! Наснилося, що я — Ленін!
Сбича мечт
Москва. Біля дуже крутого валютного ресторану гальмує шикарна тачка з госдумівськими номерами, з якої виходить тов. Зюґанав. У ресторані він робить непристойно дороге замовлення, а догідливий офіціянт одразу приносить йому елітне Шампанське й дуже дорогу сигару. Тов. Зюганов відпиває Шампанське, смачно затягується, й каже: "Харашо, мать твою! Жаль, Ільіч нє дожил!"
Також весело
