ковбой в анекдотах

Генерал іде невеличким техаським містечком. На кожних воротах намальована ціль, і в кожній — дірка від кулі, точно по центру. Генерал запитує старого, що сидить на лавці:
— Пане, а хто це тут у вас такий влучний стрілець?
— Це, пане, Рудий Біл вправлявся в стрільбі, — відповідає той.
— О, та… Читати далі »

Один ковбой запитує в иншого:
— Білле, чім ти лікував торік свою кобилу, коли вона захворіла?
— Годував прілим сіном.
За тиждень зустрічаються знову.
— Ти знаєш, Білле, не помогло сіно. Моя кобила здохла.
— Моя також.

Спекотного дня ковбой в’їжджає до містечка.
Зістрибнувши з коня, він підходить до нього із заду, піднімає хвоста й цілує дупу. Старий, що вештався біля розташованого поруч магазинчика, спостерігає за цією незвичною сценою:
— Навіщо ти це зробив? — запитує він.
— Губи потріскались, — відповідає ковбой.
— І що,… Читати далі »

Двоє ковбоїв заходять у салун і бачать рекламу: “Купуємо скальпи індіянців. Один скальп — $100”.
На, вони вскочили на своїх коней — і в прерію. Женуть своїх коней щодуху — а жодного індіянця навколо. Вони злі вже, зморені.
Раптом бачать — індіанець. Ковбої його пристрелили, скальп зняли й, оскільки вже вечоріло, напнули намета… Читати далі »

Приїжджій чоловік на Дикому Заході заходить у салун, замовляє собі віскі з содовою; сидить п’є. Раптом з вулиці чути крики, постріли. Запитує в ковбоя за сусіднім столиком:
— Що це там таке?
— Та це Невловимий Джо бавиться, — ліниво відповідає той.
— А чому він Невловимий? Згуртуйтеся всі разом і… Читати далі »

У ковбоя здох кінь. Іде він пішки прерією третю добу. Бачить — лежить пляшка. Вилазить із неї джин:
— Кажи побажання яке хочеш! Усе виконаю.
— Хочу додому.
Джин бере його за руку й веде за собою. Ковбой обурюється:
— Я хочу додому ШВИДШЕ!
— А! На, тоді — побігли!