Приїздять батьки навідати студента в гуртожитку. Рано вранці стукають у двері його кімнати. З-поза дверей заспаний голос:
— Ну хто ще там?!
— А Петя Петренко тут живе?
— Тут, тут… Ви його біля дверей покладіть, зара одягнусь — занесу!
життя в анекдотах
Переносний
Висока культура
— Дякую.
— За що?
— Я кажу “дякую” щоразу замість “йди на х*й”, щоби тебе не образити.
— Гарний спосіб.
— Дякую.
Занадто оптимістично
Один із яскравіших виявів оптимізму — фраза “Яким же я був дурнем!”
Оберіг
— У будь-яку подорож я завжди беру з собою талісман, який завжди мене виручає.
— І що це за предмет?
— Кредитна картка зі ста тисячами доларів.
Своє краще
— Ні, не переконав. Залишусь, мабуть, з цього питання на своїй думці.
— А вона в тебе є?
— Немає, нехай і так. Краще бути зі своїм нічим, ніж із накинутим чужим.
Докладний опис
— Як би ви описали своє життя в двох словах?
— За що?
Секрет
— В мене дві новини: добра й погана.
— Давай спершу добру.
— Добра в тому, що я не скажу тобі погану.
— А погана?
— А погана, що не скажу добру.
Переїзд
У гості приїхала теща, і невдовзі, не змінюючи місце мешкання, я опинився в неї в гостях.
Без ворогів
Після довгої проповіді священик запитав у прихожан, чи готові вони простити своїх ворогів. Близько половини з них підняли руки. Незадоволений результатом, священик провадив іще хвилин двадцять, а відтак повторив своє питання. Цього разу руки підняли близько 80% прихожан. Священик читав проповідь іще п’ятнадцять хвилин, і знову запитав, чи готові вони простити своїх ворогів. Зморені прихожани… Читати далі »
Чиста любов
— Ти навіть уявити не можеш собі, як я за нею нудьгую. Мені боляче від того, що її нема поруч в ці довгі літні вечори. Моє серце крається від смутку, але водночас я щасливий, що в моєму житті є така щира, чиста любов!
— Семен, ти конкретно задовбав! От кінчиться твоя вахта — купиш… Читати далі »