Сталін у дні війни вирішив організувати в лісах Волині жидівський партизанський загін. Організували. За кілька місяців приїздить інспектор з “Великої землі”. Дивиться — а партизани налагодили виробництво, шиють одяг, чоботи, продають. Воювати не хочуть. Він їх намагався підняти в бій, а ті ніяк: мовляв, нам не вигідно. Вирішили партизанів трішки простимулювати: пообіцяли за кожного вбитого… Читати далі »
війна в анекдотах
Добрі фашисти
Телефонують із Санкт-Петербургу в Одесу:
— Привіт, як ви там?! Це ж жах-жах-жах! Приїздіть до нас, ми вам усім дамо притулок!
— Стривай, стривай, який “жах”? І чого ми маємо до вас їхати?
— На у вас же фашисти захопили всю Україну!?
— Е… Ні, не всю… поки що тільки Крим… Читати далі »
Повний пісєц
Страхітлива московська зброя — нова ракета “Сизрань”. Влучаючи в будь-яке місто — Париж, Лондон чи Нью-Йорк, — вона миттєво перетворює його на Сизрань.
На війні як на війні
— Петре, а чому у вашій сім’ї всім командує дружина?
— Бо для чоловіка сім’я — це тил, а для жінки — фронт.
Тріюмф
Гід показує скульптуру воїна без рук і без ніг:
— Автор назвав цей твір “Переможець”.
Голос із групи: — Можу собі уявити, як виглядав переможений.
Ніжне зґвалтування
Навздогін новому терміну “Примус до миру” в РФії з’явились нові тямки з відповідною розшифровкою:
Примус до щедрости — пограбування.
Примус до відпустки — звільнення.
Примус до покращення здоров’я — побиття.
Примус до зміни обстановки — арешт.
Примус до одруження — зґвалтування.
Примус до дружби — газ по $500.
Московська правда
— Що таке Золота Орда?
— Це обмежений контингент монголо-татарських військ на території Давньої Русі, тимчасово введений на прохання руських князів.
Стратегічне плянування
Дзвінок. Путін знімає слухавку.
— Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіслава! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
— Харашо Міша, ета действітельна важная новасть. А бальшая у вас армія?
— Ну, зара… (рахує)… Я, Влодко, сусід Стефко й усі, шо ту в преферанс грали. То нас… Читати далі »
Ненависть
Війна. Німці нападають. Траншеї, совєтські війська відстрілюються. Бачить командир, що один жид пригнувся, сховав голову й стріляє навмання. "Ти чому не дивишся, куди стріляєш?" — питає командир. "Розумієте, товариш командир, я цих німців так ненавиджу, шо немогу на ніх дивитись!".
Негайно
Вечір, у салоні Ростових людно. Розповідають різні історії. Черга поручика Ржевського.
— Ну так ось, панове, діло було під час Боpодинської битви. Значить, іде наш ескадрон в атаку, тут раптом поруч зі мною вибух, мене вибиває з сідла, я вскочив — мої товариші вбиті, моя шабля зламана, а на мене несуться на всій швидкості… Читати далі »