Стукіт у двері:
— Хто там?
— Це я, твоя смерть.
— Ну й що?
— Ну і все…
Анекдоти в темних кольорах
Розмова коротка
Напрочуд вдало
На вулиці машина збиває перехожого. З машини вистрибує дівчина, підбігає до збитого й каже:
— Ви не уявляєте собі, як вам пощастило!
— У чому?
— Я збила вас просто навпроти кабінету лікаря!
— Нівроку собі пощастило… лікар — це я.
Кара невідворотня
Співробітниками міліції був знайдений чоловік у стані непритомности з ножем у спині. Після виписки з лікарні він був покараний за незаконне носіння холодної зброї.
Шкодить
— Татку, я чому твій ніс червоний?
— Від томатів, доцю.
— Ти що, весь час їх їси?
— Ні, я ними весь час закушую.
Чарує
Я відразу зрозумів, що переді мною незвичайна дівчина. Навіть не можу зразу сказати, що наштовхнуло мене на таку думку.
Чи томик Бальмонта в її руці, чи то млосна імла в синіх бездонних очах, чи враження цілковитого зречення від суєтного світу навколо, чи бюстгальтер, надягнений поверхи пальта…
Порахував
— Котра година?
— Без п’яти одинадцять.
— Шість годин, чи шо?
Світло в кінці
“Запам’ятай, найстрашніше в цьому світі — світло в кінці тунелю” — каже глиста до свого меншого нащадка.
Велика дівчинка
Іде корова лісом, бачить — на галявині Червона Шапочка. Чи спить, чи знепритомніла… Корова думає: “Напою її молочком, може й оклигає”. Підходить, стає над Шапинкою й, відповідно, дійниці їй у рота сує. Червона Шапочка починає крутитися, і так мляво, не розплющуючи очей:
— Хло-о-опчики… Тільки не всі зразу…
У чому річ?
— А чому це на мене так усі дивляться? Може, сукня занадто відверта?
— Не знаю, Андрію, не знаю…
Великий інтерес
Нувориш приходить у магазин і запитує:
— Ви маєте книги?
— Так, ми маємо книги.
— Дайте дві.