Молодий хлопець вирішив посповідатися і прийшов до священика:
— Батюшко, я хочу сповідуватися вам про свій гріх.
— Слухаю, сину мій.
— Учора я гуляв парком і на дальній алеї побачив жінку, що лежала під деревом зовсім гола.
— Це ще не гріх, сину мій.
— Я підійшов до неї поближче і загледівся.
— Це також не гріх, але вже спокуса.
— Тоді вона розсунула ноги й грайливо поглянула на мене.
— Це вже велика спокуса.
— А я став, як укопаний, і дивився на неї, доки вона не пішла.
— Так, сину мій… гріх, гріх було цим не скористатися!