Їде молодий жид у поїзді. Поїзд має зупинитись на 10 хвилин у його рідному містечку, на вокзал прийде його батько й вони зможуть трохи поговорити. Але тут повідомляють, що поїзд запізнюється, й у містечку не зупиниться. Молодик починає хвилюватись: Як так? А як же тато? Я не бачив його 5 років! І що я йому скажу за той час, коли поїзд проїде повз нього?
Він ходить вагоном і міркує (а йому всі щось радять, переймаючись його становищем).
І от завітний полустанок, на ньому стоїть самотній батько. Несеться поїзд, у дверях тамбура стоїть син і кричить:
— Тату, ти какаєш?!
— Какаю, какаю!
І поїзд гуркотить у далину.
Коли молодик повертається назад до вагону, його всі навперейми запитують:
— Слухай, що це ти таке спитав? Ти що, не міг сказати щось пристойніше?
— Я спитав — тато, ти какаєш? і він відповів, що таки какає. А якщо він какає, то значить він таки щось їсть, і якщо він їсть, значить має добрий апетит і добрі продукти, а якщо він має апетит і продукти, значить він таки здоровий і незле заробляє!