Пасовище. На ньому бик і корова. Спека, робити нічого, бика млості б’ють. Нарешті вигадує.
— Слушай, карова, — каже, — відіш вот тот дуб?
— Ну віжу, а чьо?
— Дєлать фсьо-равно нєчєва, давай так: ти падайдьош к дубу, упрьошся в нєво рагами, а я разганюсь і в тєбя ка-ак запєрдолю!..
— Хм… Ну давай.
То підійшла корова до дуба, вперлася рогами, потім озирається й бачить: на неї стрімголов несеться здоровенний бицюра. Корова, сама до себе: Ого — нєт. Я чьо дурная — такой бичара! — і в останню мить відходить від дуба, а бик із розгону врізається головою в дуба, непритомніє й валиться на землю…
Але поволі оклигує, — бачить, повз нього їжачок дріботить. Питає бика:
— О, бицю, а ти чого це тут лежиш?
— А чьо нам, бикам, — на*бьомся і лєжим…
Анекдоти про…
Також весело
— cмішні цитати щодня
— фільми українською