Перед новим роком на пошту надходить лист без адреси Діду Морозу від маленького хлопчика. Працівники пошти порадились і, позаяк доправляти того листа було нікуди, вирішили його прочитати.
“Здрастуй дідусю Морозе! Живу я бідно, тата з мамою не маю, сирота я. Живу з дідом Васею, у нього маленька пенсія, та й п’є він, а моє пальтечко стареньке — мале зовсім, черевики подерлись, а рукавички я загубив. На вулиці — зима. Мені холодно, вийти погуляти ні в чім. Ось я й вирішив написати тобі листа. Ти ж приносиш усім подарунки на Новий рік, то чи не міг би ти й мені прислати в подарунок нове пальто, черевики й рукавички?”
Прочитали працівники пошти листа, поплакали й вирішили зібрати грошей і купити малому в подарунок на Новий рік усе, чого він просив.
Зібрали грошей, хто скільки дав. Купили пальто, черевики, а на рукавиці грошей не стало!
Завернули все це в пакета й віднесли малому, начебто від Діда Мороза, з почуттям глибокого задоволення! За день на пошту надходить лист від малого — Діду Морозу, працівники відкривають і читають:
“Здрастуй дідусю Морозе! Спасибі тобі велике за подарунки, я такий радий! Усе нове, й тепле, й гарне! Пальто саме на мене, й черевики добрі, а рукавиці мабуть на пошті поцупили!”