Лавка. На ній сидить Незнайка (Н). Поруч із боку в бік ходить Цвєтік (Ц).
Ц: — Але на слово “пакля” не можна придумати рими!..
Н (затягуючись “Примою”): — Та до фіґа!
Ц: — Ні, ні й ще раз ні!
Н (спльовує): — Ой, я тебе прошу!
Ц: — Ну, скажи хоч одну! А? Не можеш?
Н: — Та елементарно!
Ц: — Ну? Пакля!..
Н (зі смачним цинізмом): — Хуякля!
Цвєтік непритомніє й падає. Незнайка докурює, підходить до тіла поета, рухає його носком черевика. Цвєтік розплющує очі.
Ц (зі стогоном): — Ти… ти не поет, Незнайко!.. Ні…
Н (ставлячи Цвєтіку ногу на груди): — Так, ти правий. Я не поет…
(із гордістю) Я — бард, бля!
Анекдоти про…
Також весело
— cмішні цитати щодня
— фільми українською