Справляючи молитву, жиди повинні не переривати її розмовами на побутові теми. За потреби можна зробити лише німий жест.
Рабинович, будучи в відрядженні, пізно в вечері приходить у готель і просить його поселити. Але залишилось одне-єдине місце, та й те в двомісному номері, де вже поселився Шлемензон.
Рабинович входить у номер. Шлемензон якраз справляє вечірню молитву.
Рабинович: — Чи можу я зайняти друге ліжко?
Шлемензон мовчки киває й продовжує молитися.
— Нічого, якщо я инколи приходитиму пізно?
Шлемензон, що молиться, хитає головою: “нічого”.
— А ви не будете проти, якщо я якось проведу сюди дівчину?
Шлемензон піднімає руку й робить вказівним і середнім пальцями знак: “двох”.
[…] — Рабиновичу, чому ви продаєте свою дачу вдвічі дорожче, ніж Шлемензон навпроти? Адже його дача гарніше, просторіше вашої й сад краще доглянутий? — Живучі на моїй дачі, ви таки зможете милуватися на такий гарний вид! А що ви побачите з дачі Шлемензона?! […]