— Здраствуйте, Ватсоне, — сказав Гольмс, сидячи в присмерках кімнати біля каміну, що потріскував дровами, й попихкуючи своєю улюбленою люлькою. — Я бачу на вулиці чудова суха погода?
— Навпаки, Гольмсе, — відказав Ватсон. — Іде дощ і дуже бридко. Якщо ж ви про те, що в мене чисті туфлі, то я перезувся в прихожій.
— Хм, — гмикнув Гольмс. — А на обід ви пили рожевий “Шаблі” сімдесят четвертого року?
— Ні, Гольмсе, це офіціант у ресторані спіткнувся й вилив на мене бокал із вином, який він ніс на инший столик.
— Хм… А чому це ви змінили сорт сигар?
— Я не змінював, — сказав Ватсон, дістаючи свій портсигар. — Просто зустрівся з давнім другом, і той пригостив своїми.
— Тьху! — спересердя плюнув великий детектив. — Ніц у мене сьогодні не виходить! Піду краще пограю на скрипці. Й Гольмс пішов у свою кімнату.
“А місіс Хадсон потім знову буде запитувати, чому містер Гольмс так мучить свою кицьку,” — подумав доктор Ватсон, усідаючись біля каміну в крісло, що звільнилось.
Анекдоти про…
Також весело
— cмішні цитати щодня
— фільми українською