Сміх і гріх

У нічному купе потягу чоловік і жінка. Познайомились, розговорились. Щоби якось провести час, жінка почала розповідати притчу:
“Пішов король на війну. Залишив свою доньку на вірного слугу й наказав йому виконувати всі її прохання. Пригрозив: якщо що — відрубає голову. Настала ніч. Принцеса кличе слугу в спальню. Слуга заходить. Принцеса гола на ліжку:
— Мені зимно!
Слуга знайшов у спальні покривало, накрив її й пішов. Наступної ночі — та ж ситуяція, та покривала в спальні немає. Слуга здирає з вікон штори й укриває принцесу. На третю ніч і штор не було, довелося слузі зняти з себе одяг і вкрити принцесу.
Тут закінчується війна й повертається король:
— Що ж, доповідай, служе, як ти виконував свої обов’язки?
— Я виконав усі побажання принцеси.
— А ти що скажеш, доню?
— Він не виконав жодного мого бажання!
— Тоді, готуйся, служе, завтра зранку кат відрубає тобі голову.
Спантеличений слуга пішов до мудреця, розповів історію, й попросив пояснити, чому принцеса так відповіла. Мудрець показав на копицю сіна:
— Бачиш ту копицю? Піди й з’їж її!
— Навіщо?
— Бо ти — віслюк!”
Подорожні посміялись над нерозважливим слугою. Жінці час виходити. Чоловік допомагає їй винести важкі сумки й валізи. На пероні вона йому дає кілька банкнот. Чоловік:
— На, що ви, я ж просто так вам допоміг!
— Ні, ви мене не зрозуміли! Це вам на сіно!

Мітки: бажання, жінки, інтим, поїздка, потяг, тупість, чоловіки