Пошук

Також весело

Ну, якщо ви все ще ВКонтактє…

Вічна любов

Їде чоловік мостом. Дивиться — дівчина стоїть, хоче стрибнути. Він — на гальма й ну їй кричати:
— Що ви, пані! Не треба цього робити!
— Вам не зрозуміти. У мене така депресія. Жити не хочу! Все, стрибаю!
— Стривайте! Я — моряк, я проведу вас на пароплав. Сховаю в трюмі. Ми припливемо в Париж. Ви побачите Лондон, Рим. У вас мине депресія й ви будете жити довго й щасливо.
І вмовив. Привів на корабель, й вони поплили. Щовечора він навідувався до неї в трюм. Приносив їй їжу й трахав її. І проплили вони так два тижні. Та одного разу капітан, роблячи обхід, знайшов її в трюмі. Й вона почала благати:
— Прошу вас, не звільняйте морячка! Він такий добрий. Він урятував мені життя. В мене була така депресія! Я вже готова була втопитися. А він привів мене сюди. Він обіцяв, що я побачу Лондон, Париж, Рим. І знову житиму щасливо.
— Який Лондон, пані, який Париж? Це — пором!

Мітки: , , , , ,

One Response to Вічна любов

  1. […] не можу. Хай вона роздягнеться. Пошепотіли, вмовили. Дівчина роздяглася. — Ні, вона мені не годиться, — каже хлопець. — То чому […]