лайка в анекдотах

Ув одному київському під’їзді знайшли хлопчика, вихованого інтелігентами. У дитинстві він слухався маму й тепер не вміє пити, битись і нецензурно висловлюватись. Навряд чи він зможе адаптуватись у сучасному динамічному суспільстві.

— Батюшка, мені ваша сьогоднішня проповідь п*здец як понравилась…
— Син мій, не можна впотреблять такі слова в храмі!
— Так понравилась, що я рішив пожертвувати 1000 баксів на храм.
— Ох*ітєльно, син мій! Я так і знав, що ти праведник…

Якщо жінка злиться — винний чоловік; якщо жінка відчуває, що не права — винний чоловік; якщо жінка не має чоловіка… значить, усі чоловіки паскуди… бо в неї немає чоловіка.

На установчих зборах нового колгоспу постає питання про назву.
— Я пропоную “Завєти Ільіча”!
— Назва гарна, — каже інструктор райкому, — але, товарісчі, в нашій області вже є вісім колгоспів із такою назвою.
— Я пропоную “Путь к коммунізму”!
— Добра назва, — каже інструктор, — але в нашій області… Читати далі »

Прилетів до СССР громадянин розвинутої капіталістичної країни. Йдучи вулицею, звалився в глибоку яму. Оклигався, струсив бруд і почав лаятись на адресу трьох робітників, що сиділи на дні ями, поклавши на ящики, покриті газетою “Правда”, закуску під пляшку спирту…
Вилаявшись, іноземець напоумливо провадить: — У нормальних країнах місця ремонтно-будівельних робіт заведено огороджувати червоними… Читати далі »

Совєтські часи: — Говорить рязанське радіо. Відповідаємо на питання трудящих. Товариш Іванов запитує, що таке сольфеджіо. Відповідаємо: тут людям жерти нічого, а він вийо*бується!

Приходить дівчина до церкви на сповідь.
Батюшка каже: — Розповідай, чи грішна?
— Батюшко, я блядь…
— О, це великий гріх, дочко моя!
— Батюшко, ви не дослухали! Я, блядь, палю…