Анекдоти українською » …і москалів

Доброзичливість

admin — Fri, 11 Feb 2011 02:51:20 +0000

Українське село. Часи радянської окупації. До криниці підходить чоловік напитися води.
Інший йому кричить: — Чоловіче, не пий, москалі воду отруїли!
— Шта ви ҐАВАРІТЄ?
— …Я говорю, шо вода холодна, — пийте мєдлєнно…

Москальські гумки

admin — Wed, 09 Feb 2011 02:10:37 +0000

Українець (У) снідає (кава, круасани, хліб, масло й джем) і бачить москаля (М), який жуючи гумку, сідає біля українця.
Українець зневажає його, але москаль першим починає розмову.
(М): Фот ви, украінци, єдітє хлєб полнастью?
(У): Звичайно.
(М): (надуває гумову бульбашку й лускає її) А ми нєт. Ф Расіі ми толька єдім мякать. Корку ми сабіраєм в спєциальний ящік, пєрєрабативаєм, прєвращаєм ф круасани і затєм прадайом Украінє.
Москаль задоволено посміхається, в той час як українець мовчки продовжує сніданок.
(М): Ви єдітє джем с хлєбам?
(У): Звичайно.
(М): (пропускаючи гумку між зубами й шкірячись) “А ми нєт. В Расіі ми єдім толька сфєжиє фрукти, затєм сабіраєм кажуру, сємєчкі і качани в спєциальний ящік, пєрєрабативаєм, прєвращаєм ф джем і прадайом Украінє.”
Українець після цього питає: “А ви сексом у своїй Росії займаєтесь?”
(М): (з посмішкою) Канєшна.
(У): А що ви робите з презервативами після використання?
(М): (чавкаючи жувальною гумкою) Вибрасиваєм, канешна.
(У): А ми ні. В Україні ми збираємо їх у спеціяльний ящик, перероблюємо, перетворюємо в жувальні гумки й потім продаємо в Росію.

Стратегічне плянування

admin — Mon, 07 Feb 2011 02:21:01 +0000

Дзвінок. Путін знімає слухавку.
— Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіслава! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
— Харашо Міша, ета действітельна важная новасть. А бальшая у вас армія?
— Ну, зара… (рахує)… Я, Влодко, сусід Стефко й усі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
— Должен сказать тєбє, Міша, што у меня в армії 100 тисяч людей, каториє толька ждут маєво пріказа.
— Холєра, я зара вам віддзвоню…
(за якийсь час)… — Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано! До нас приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
— Должен сказать тєбє, Міша, што со врємєні нашева послєднєва разґавора я увєлічіл армію до 200 тисяч чєлавєк!
— Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
(за якийсь час)… — Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
— Нєужели? Очєнь жаль. А пачему ета ви вдруґ пєрєдумалі?
— Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч плєнних москалів.

Братські народи

admin — Mon, 07 Feb 2011 01:40:25 +0000

Зустрічаються два куми, та й один до иншого каже:
— Куме, позавчора я ото зранку встаю, а на моєму ставку москаль рибу ловить. Нічого собі! — думаю. На то я його з гвинтівки — ба-бах — і вбив.
— Добре зробили, куме.
— А вчора я встаю, а там уже два москалі. Ну я їх із автомата бах-бах та й повбивав.
— Ну, добре зробили, куме.
— А сьогодні я встаю, а весь ставок москалі обсіли, й усі мою рибу ловлять. Ну я їх усіх із кулемета й розстріляв.
— Та ви, куме, брешете.
— Та брешу, але як би то гарно було!

Варіянт:
Зустрілися куми Микола й Іван.
— Миколо, ти знаєш, я вчора бачив як москаль в криницю скочив, а за ним другий, а потім третій, а потім…
— Іване, та ти брешеш!
— Слухай, але як же я їх НЕНАВИДЖУ!

Промовисто

admin — Fri, 04 Feb 2011 01:56:30 +0000

Таємна вечеря. Ісус звертається до учнів: "Сьогодні один із вас зрадить мене". І всі зачали питати: "Чи це не я, Господи?" — спитав Петро,"Чи не я це, Господи?" — спитав Іван, і так усі по черзі перепитали… Аж ось Іуда Іскаріот запитує: "Нє я лі ета, Ґасподь?"

Витончено

admin — Wed, 02 Feb 2011 03:30:18 +0000

У конкурсі “Україна очима москалів” переміг пан Василь зі Львова, який виклав очима москалів триметрове слово “Україна”.

Єдина відмінність

admin — Sun, 28 Nov 2010 20:52:37 +0000

— Чим відрізняється москаль в Украйні від собаки?
— Другий розуміє і українську, і московську.

Проілюстрував

admin — Wed, 06 Oct 2010 02:29:21 +0000

В українській школі урок московської літератури. Тема: "Муму" Турґєнєва. Викликали Грицька. Той починає переказувати, але українською. Вчителька:
— Што ж ти па-украінскі і па-украінскі, у нас же руская літєратура!
— Далі буде, — і продовжує.
— Ну што ж ти па-украінскі, у нас руская літєратура!
— Далі буде.
За декотрий час: — I тоді подивилася Муму Герасиму пильно в очі й сказала своєю псячою мовою: "Нє тапі мєня, Ґєрасім!"

Спритник

admin — Sat, 06 Mar 2010 02:11:56 +0000

Розказує ветеран війни, українець.
— Якось мене й ще трьох москалів піймали німці й примусили лайно жерти. Москалі не витримали й померли, а я живий залишився. Он як!
— А як же ти вижив?
— А я те, що кращеньке вибирав!