Анекдоти українською » наполегливість

Обігнали

admin — Fri, 11 Feb 2011 02:38:34 +0000

Летять американці на Марс, а назустріч їм українці.
Янкі питають: — Ну і що там є?
— Та вже нічого!

Метаморфози

admin — Fri, 11 Feb 2011 02:31:50 +0000

— Куме, ось я як хильну лишку, то стаю вже як повна свиня.
— Куме, а коли ви тверезий?
— Тоді баран-бараном.

Не причина

admin — Mon, 07 Feb 2011 01:59:30 +0000

Ідуть два п’яних чоловіка нічним селом. Один каже:
— Куме, гайда до мене! Ще вип’ємо, сала мого скуштуєте!
— Та ні куме, не можу!
— Та чого ж тут могти? Ходімо!
— Не можу куме я до вас додому! Розумієте… я з вашою жінкою сплю…
Тут обидва зупиняються й перший каже:
— Тю! То я з нею кожну ніч сплю, то що мені, додому не приходити?

Свині також люди

admin — Fri, 28 Jan 2011 02:53:28 +0000

У дядьки був кнур. Захотів кнур якось свинку — хвіст трубою. Везти треба на сусідній хутір. Дружина Марія:
— А як кнура на побачення повезеш?
— Так у колиску мотоцикла посаджу й усе!
— У яку колиску — на переїзді менти і днюють, і ночують!
— А, дурниця! Надягну на нього шолом, простирадлом замотаю — і не помітять!
Одягли кнуру шолом, запхали в колиску (важкий, сволота!) і повезли до мадам.
Усе минулося якомога краще — і люди, й свині були дуже задоволені. Наступного ранку кнур знову не в гуморі, хвіст трубою. Дружина й каже:
— Ну що, Миколо, треба знову його везти!
Одягли шолом, замотали простирадлом, повезли. Знову все добре! І так весь тиждень. Господар із жінкою уже вимотані — натерпілися зі свинями!
Ранком чоловік просить дружину:
— Маріє, вийди на двір, що цей кровожер робить? Знову, мабуть, хвіст трубою?
Та пішла. Повертається.
— Ну що, Маш? Як хвіст?
— Коля, про хвіст не знаю… Але він вже вдягнув шолома й у колисці сидить!

Протипоказано

admin — Tue, 25 Jan 2011 23:38:57 +0000

— Коли ж у нас почнуть робити гарні дороги в провінції, як в Европі!?
— А, ви хочете, щоби наші громадяни мали можливість на шаленій швидкості їхати в сусіднє село. За самогоном. На мотоциклі. Нестямно виспівуючи пісні. Увосьмерьох. Уночі й без фар. Природний добір може набути жахливих форм!

Походження

admin — Sun, 19 Sep 2010 18:37:16 +0000

При відвіданні туристами печери провідник каже: — Ця печера виникла завдяки одному українцю, який поскаржився своїм родичам, що випадково зронив у лисячу нору золоту монетку.

(ЗІ: Узагалі, подібний анекдот кляті англійці розповідають про шотландців. Але от що ми їм дамо (показує дулю), а не анекдота.)

Свій до свого по своє

admin — Sat, 06 Mar 2010 01:41:55 +0000

Зустрічаються двоє сусідів.
— О, привіт, Петре!
— Привіт, Миколо!
— Ти, я чув, у місто їздив. Щось трапилось?
— Ой, і не питай! Їздив перевірятися. І лікарі кажуть — я безплідний.
— І що ж ти тепер думаєш робити?
— Так отож і я собі думаю… а ну, ходімо, трохи вип’ємо.
Прийшли додому до Петра. Петро дістає пляшку, огірчики, ще щось на стіл ставить. Сіли, випили, закусили. Петро й каже:
— То от я собі й думаю, Миколо. Раз уже мені лікарі кажуть, що я безплідний, а в мене ж жінка, Наталочка, вже так дитину хоче, вже так мріє, що оце вона і так і так до неї… то може ти мені якось допоможеш?
— Та я би радий, Петре, але ж як я тобі допоможу?
— Та як. Та то якось прийдеш, підійдеш до жінки, та й раз-два, зробиш, що там треба…
— Та ні, ти що?! Як же так можна! Ми ж сусіди, що люди скажуть?
— Так, ясно…
Дістає другу пляшчину, ще нарізає закуски… Випили, закусили, й Петро провадить:
— На то що, Миколо, допоможеш? Ти ж бачиш, яка в мене скрута?
— Та ні, Петре, вибач, не можу. Та ти не переймайся: зараз знаєш, що медицина може зробити? Ти ще до них поїдь, порадься, вони там штучне запліднення зроблять, від донора…
— Та ну, що ти! То від чужої людини. Це якось не по-людські. Навіщо то мені, а це від своїх…
— Та ні, не можу…
— Так, ясно…
Дістає третю пляшку, ще нарізає закуски… Випили, закусили, й Петро знову вмовляє:
— То що, сусіде, зробиш мені послугу, а я потім не забуду.
— Ой, та я навіть не знаю…
— Та як друга тебе прошу.
— Ох, на хіба що як друга. На добре.
Пішов. За пів години приходить, Петро його й питає:
— На, що?
— Та ти ж знаєш, Петре, який там із мене після третьої пляшки йобарь…
— То що, не вийшло?
— Та не дуже… але в рота отако взяла!

Великомученик

admin — Mon, 22 Feb 2010 01:56:28 +0000

На острів після щенту корабля потрапили американець, москаль і українець. Виловили їх дикуни й кажуть кожному:
— Щоби отримати човна й прибратися звідси, треба заплатити сто долярів, чи з’їсти відро цибулі чи тебе все плем’я трахає.
Американець: “Легко!” — дістає сто долярів й упливає.
Москаль: “Легко! Відро цибулі мені!” — давлячись, доїдає й упливає.
Українець: — “Легко! Відро цибулі мені!”.
Починає їсти. З’їв пів відра.
— Hі, не можу більше! А нуте вже краще трахайте!
Плем’я трахає, пройшло 5 чоловік.
— Та щоб ви показились! Давайте човна! — дістає сто долярів.